Орфографічний словник української мови. 2005.
бовтнути — I б овтн ути бо/втну/, бо/втне/ш, док. 1) Однокр. до бовтати 2). 2) Утворити звук, який бував від сплеску води, коли в неї щось падає. 3) Раптом, важко впасти. 4) рідко. Кинути (раптом, важко). II б овтнути ну, неш, док., перех. і без додатка,… … Український тлумачний словник
бовтнутися — бо/втну/ся, бо/втне/шся, док. 1) Хлю пнутися, тріпнутися. 2) Те саме, що бовтнути 3) … Український тлумачний словник
бовть — виг. 1) Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). 2) розм. Уживається як присудок за знач. бовтнути 3) … Український тлумачний словник
бовкати — розм. (говорити, не обдумавши / необережно, навмання, не до ладу), бевкати, бовтнути, верзти, варнякати, патякати, плескати, сокотати, торохтіти, торочити, теревенити, балдикати, блягузкати, белебенити, ляпати … Словник синонімів української мови
вибовтнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
